-
1 social order
суспільна система, суспільний устрій, суспільний лад; громадський (суспільний) порядок -
2 society
суспільство; асоціація; громадськість; суспільний лад; товариство- society's interests -
3 social status
суспільний стан; суспільний статус, соціальний статус -
4 social compact
суспільний договір, суспільна угода -
5 social fear
суспільний страх, страх у суспільстві -
6 social system
суспільна система, суспільний устрій -
7 social treatment
суспільна терапія, суспільний вплив ( на правопорушника для його виправлення) -
8 public good
суспільний товар; суспільне благо -
9 birth status
-
10 public consumption fund
-
11 public influence
-
12 public inspection
-
13 social
суспільний; соціальний; громадський- social adaptation
- social and legal
- social and legal relations
- social and political
- social and political activism
- social animal
- social approbation
- social assistance act
- social assistance law
- social background
- social benefit
- social benefits
- social casework
- social change
- social compact
- social conditions
- social conflict
- social consciousness
- social consequences
- social contacts
- social contract
- social control
- social custom
- social danger
- social democracy
- social-democratic
- social discrimination
- social disease
- social disorganization
- social dropouts
- social duty
- social engagement
- social equality
- social evil
- social factor
- social fear
- social force
- social goods
- social guardianship
- social harm
- social harmony
- social hierarchy
- social ill
- social implication
- social importance
- social inequality
- social influence
- social injury
- social injustice
- social insurance
- social insurance benefit
- social interdependence
- social justice
- social law
- social legislation
- social misfit
- social necessity
- social need
- social norm
- social obligation
- social order
- social organization
- social origin
- social ostracism
- social outcasts
- social pariah
- social pathology
- social phenomenon
- social polarization
- social policy
- social position
- social prevention
- social privilege
- social problem
- social product
- social progress
- social protection
- social protest
- social purpose of law
- social rank
- social re-establishment
- social reformer
- social regulation
- social rehabilitation
- social-rehabilitation center
- social-rehabilitation centre
- social response
- social response to crime
- social responsibility
- social retaliation
- social rights
- social rioting
- social sanctions
- social security
- social security act
- social security law
- social security fund
- social security legislation
- social security system
- social security tax
- social service
- social stability
- social standard
- social status
- social structure
- social system
- social tension
- social tensions
- social test
- social treatment
- social usage
- social utilitarianism
- social utility
- social value
- social vengeance
- social wealth
- social welfare
- social welfare laws
- social welfare legislation
- social-welfare program
- social-welfare programme
- social worker -
14 social control
-
15 social custom
-
16 social duty
суспільний ( або громадський) обов'язок -
17 social obligation
суспільний ( або громадський) обов'язок -
18 social pariah
-
19 social product
-
20 social progress
См. также в других словарях:
суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суспільний — [сусп’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
суспільний — а, е. 1) Стос. до суспільства. Суспільне виробництво. •• Суспі/льні нау/ки науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. 2) Який виражає відносини, становище людей у суспільстві … Український тлумачний словник
суспільний — (пов язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), соціа[я]льний, громадський … Словник синонімів української мови
історико-суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
християнсько-суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суспільно — Присл. до суспільний 1 3). Суспільно небезпечний злочин … Український тлумачний словник
спільний — а, е. 1) Який належить усім чи багатьом. || Який належить одному та іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох та більше осіб. || Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). •• Спі/льна вла/сність… … Український тлумачний словник
загальносуспільний — а, е. Який стосується суспільства в цілому, усіх його класів, прошарків, інститутів тощо … Український тлумачний словник
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
сполечний — суспільний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
